Головна
Медицина || Психологія
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія та нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна та санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство та гінекологія
ГоловнаМедицинаВнутрішні хвороби
« Попередня Наступна »
шпаргалка. Пропедевтика внутрішніх хвороб, внутрішні хвороби з військово-польової терапією, 2011 - перейти до змісту підручника

69. Опісторхоз. Патогенез, клінічні симптоми, діагностика, лікування, ПРОФІЛАКТИКА.

Опістархоз - гельмінтос, х-ся ураженням печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, збудник - опісторхіс фелінеус. Патогенез - поразка гепатобілярной системи підшлункової залози і поджел залози проис наслідок механічного пошкодження стінок жовчних проток молодими гельмінтами, які, накопичуючись, можуть ускладнювати відтік жовчі і секрету поджел залози. Клініка - симптоми бол-ні проявляються ч / з 2-4 тижнів після зараження. Гостра фаза прояв-ся лихоманкою, гол болем, міалгією, артралгією, зудить висипом, астмоідного бронхітом, пневмонією, міакардітом, гепатомегалією, болем у правому підребер'ї, зрідка жовтяниця. У периф крові - гіперлейкоцитоз, еозинофілія, збільшення ШОЕ. Хр фаза бол-ні протік вигляді дискінезії жовчних шляхів, хр холіцестіти з атонією жовчного міхура, хр панкреатиту, гастродуоденита з частими загостреннями. Хр опісторхоз може ускладнюватися холангитом, виразковим ураженням шлунка і ДПК, жовчним перитонітом. Діагноз - до дозрівання паразитів і виділення яєць грунтується на епідеміологічних і клінічних даних. Закінчать діагноз устано-ся при обнар-ії в жовчі і фекаліях яєць паразита. У гострій фазі для діагностики використан-ють РИГА, в будь-якій фазі - ІФА.
Лікування - до стихання гострих явищ застосовують десенсибілізуючі засоби. У наслідку рекомендують жовчогінні ср-ва і дренаж жовчних шляхів. При неповному лікуванні повторний курс призначають ч / з 4-6 міс. Хворого вважають вилікуваною, якщо при трьох кратному дослідженні жовчі ч / з 4-6 міс після лікування яйця опісторхісов НЕ обнар-ся
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "69. Опісторхоз. Патогенез, клінічні симптоми, діагностика, лікування, ПРОФІЛАКТИКА."
  1. Шпаргалка. Пропедевтика внутрішніх хвороб, внутрішні хвороби з військово-польової терапією, 2011
    Вітчизняна школа терапевтів (М. Я. Мудров, Г. А. Захар'їн, С. П. Боткін), Сибірська школа терапевтів (М . Г. Курлов, Б. М. Шершевскій, Д. Д. Яблоков). Клінічне мислення, визначення, специфіка. Стиль клінічного мислення і його зміни на різних етапах розвитку наукової медицини. Індукція, дедукція. Різні рівні узагальнення в діагностиці. Клінічні приклади. Симптоми, синдроми,
  2. трематодозах
    Джеймс Дж. Плорд (James J. Plorde) Трематоди людини - це довгоживучі паразити, що викликають прогресуючі пошкодження в тканинах організму господаря. За винятком шистосом, вони мають подібну морфологію і життєвий цикл. Дорослі сосальщики мають пласку, листоподібну форму, гермафродити, а довжина їх коливається від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. Їх травний тракт
  3. Основні види гельмінтів, що викликають захворювання у людини
    Гельмінтози - захворювання, що викликаються поселилися в організмі людини паразитичними черв'яками - гельмінтами та їх личинками. Альвеококкоз. Етіологія. Збудник - личиночная стадія альвеококка. Зараження відбувається при попаданні онкосфер в рот після контакту із забрудненими шкурками лисиць, песців, собак, з водою непроточних водойм і при вживанні в їжу лісових ягід, зібраних в
  4. Г
    + + + габітус (лат. habitus - зовнішність, зовнішність), зовнішній вигляд тварини в момент дослідження. Визначається сукупністю зовнішніх ознак, що характеризують статура, вгодованість, положення тіла, темперамент і конституцію. Розрізняють статура (будова кістяка і ступінь розвитку мускулатури): сильне, середнє, слабке. Вгодованість може бути гарною, задовільною,
  5. И
    + + + голкотерапія, акупунктура, чжень-цзю-терапія, метод лікування уколами за допомогою голок. Сутність І. полягає в рефлекторному впливі на функції органів з лікувальною метою різними за силою, характером і тривалості уколами. Кожна точка уколу пов'язана каналами (лініями) з певним органом. У тварин таких каналів 14 (рис. 1). Для І. користуються спеціальними голками (рис. 2).
  6. О
    + + + Обволікаючі засоби, см. Слизові кошти. + + + Знешкодження м'яса, см. Умовно придатне м'ясо. + + + Знезараження води, звільнення води від мікроорганізмів, патогенних для тварин і людини. Методи О. в.: Хлорування, кип'ятіння, озонування, знезараження ультрафіолетовими променями, ультразвуком, струмами високої частоти і ін Найчастіше застосовують хлорування води, використовуючи
  7. Т
    + + + таблетки (Tabulettae), тверді дозовані Лікарське форми, одержувані пресуванням. Мають вигляд круглих, овальних чи іншої форми пластинок або дисків. До складу Т. входять Лікарське та допоміжні речовини. В якості останніх (їх кількість не повинна перевищувати 20% від маси ліків, речовин) застосовують цукор, крохмаль, глюкозу, гідрокарбонат натрію, хлорид натрію, каолін, тальк і
  8. ветсанекспертизи свіжої риби ПРИ заразних хвороб
    БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ Краснуха (аеромоноз, псевдомоноз, черевна водянка, геморагічна септицемія, люблінська хвороба) - інфекційна хвороба коропових риб, характеризується запаленням шкірного покриву, вогнищами крововиливів, водянкою, ерошеніе луски, витрішкуватістю, гідратацією м'язової тканини і всіх внутрішніх органів. Збудник: Aeromonas hyrophila, коротка, з закругленими кінцями,
  9. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Рейтер
    Хвороба Рейтера (синдром Рейтера, синдром Фіссенже-Леруа, уретро-окуло-синовіальний синдром) - запальний процес, який розвивається в більшості випадків в тісному хронологічній зв'язку з інфекціями сечостатевого тракту або кишечника і виявляється класичної тріадою - уретритом, кон'юнктивітом, артритом. Хворіють найчастіше молоді (20 - 40) чоловіки, які перенесли уретрит. Жінки, діти і літні
  10. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Шегрена
    Поєднання сухого кератокон'юнктивіту, ксеростомии та хронічного поліартриту було настільки детально описано шведським офтальмологом Шегреном (Шегрен, 1933), що незабаром привернуло увагу клініцистів різних країн до цього дуже своєрідного клінічного феномену, хоча поодинокі спостереження подібної тріади або окремих проявів секреторною залозистої недостатності описувалися і раніше. За
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека